Ароматні букети іфейона
Серед цибулинних чимало рослин і барвистих, і витончених. Але жодне з них не нагадує живі букети настільки ж яскраво, як скромний за розмірами, але не за цвітінням іфейон. Пастельні фарби, пишне листя, ніжні дрібні квітки, що немов зірочки сяють на тлі зелені — ось переваги цієї рослини. Іфейон утворює цілі зарості разюче швидко. Та й вирощувати його зовсім не складно.
Сяючі зірки на крихітних квітконосах
Незважаючи на миловидність і деяку простакуватість, іфейон не тільки за походженням, а й за не надто широким розповсюдженням по праву у нас зараховується до рослин-екзотів. У природі ця цибулинна невеликих розмірів трапляється в тропічному і субтропічному кліматі, є культурою, типовою для флори Центральної та Південної Америки.
У природі види іфейонів раніше обчислювалися навіть не десятками, а сотнями, але в кімнатній культурі ця рослина представлена всього одним видом — іфейоном іфейоном одноквітковим (Ipheion uniflorum).
Іфейон (Ipheion) — дрібноцибулинні багаторічники заввишки всього 15-20 см. Цибулини яйцеподібні, вкриті плівчастими лусочками, що захоплюють і основу квітконосів. Дрібні цибулини (до 1 см у діаметрі) випускають пучки вузького, численного, вилягаючого і пониклого в різні боки широколінійного листя довжиною до 25 см. Поступово розростаючись, іфейон утворює цілі зарості — густі, ошатні й ароматні в пору цвітіння. Сизувате забарвлення листя напрочуд гармонує з сяючими забарвленнями квіток.
Квітки у цього цибулинного поодинокі, на прямих квітконосах, не никнуть, а найчастіше дивляться прямо вгору, через що рослину часто називають «цікавими зірочками»… Висота квітконоса іфейона — від 15 до 20 см. Діаметр шестипелюсткової симетричної квітки — до 3-х см, але на такій компактній рослині вони здаються величезними. Світле «вічко» з шістьма тичинками і трепетними пильовиками підкреслює красу чистого забарвлення.
Незважаючи на те що на кожному квітконосі розпускається лише одна квітка, цибулина невпинно, один за одним, випускає нові квітконоси, повністю компенсуючи нечисленність квіток. Та й те, що іфейон росте великими групами, дає змогу на піку цвітіння практично повністю вкрити квітками всю зелень. Іфейон — культура ароматна, але не завжди в приємному сенсі. Якщо розтерти між пальцями листя, то з’явиться аромат, що віддалено нагадує суміш часнику або цибулі, різкий і несподіваний. А ось квітки пахнуть дуже приємно.
Традиційно іфейон у кімнатах цвіте навесні, причому чим старша рослина, тим пишніші зарості вона утворює і тим рясніше цвітуть ці цибулинні. Незважаючи на те що цибулинна цвіте 6-7 тижнів, протягом всієї весни рівних їй за красою цвітіння культур годі й шукати. Але обмежуватися тільки весняним цвітінням немає необхідності: як і будь-яка цибулинна, іфейон дає змогу змінювати період спокою і зсувати цвітіння на свій смак. Його можна навіть використовувати як вигоночну культуру.
У розвитку іфейона явно виражений період спокою зі скиданням листя: якщо терміни цвітіння не зсувають, то він (цей період) припадає на літо.
Колірна палітра іфейона дуже різноманітна. У продажу рослина представлена сортами, що відрізняються саме за забарвленням. Яскраво-блакитні з білим оком, ніжно-блакитні, білосніжні, лілово-рожеві — вибрати є з чого. Найпопулярніші сорти іфейона — білий, з легким блакитним відливом ‘Album’, ніжний небесно-блакитний ‘Wisley Blue’, бузковий ‘Jessie’, акварельно-рожевий ‘Charlotte Bishop’, білосніжний сорт ‘White Star’ та ін.
Вирощування іфейона
Вирощування іфейона під силу навіть квітникарям-початківцям. Фактично, найскладніше — правильна покупка. Адже дрібні цибулини цієї рослини легко висихають і в некомфортних умовах зберігання під час продажу можуть швидко прийти в непридатність. Купуючи цибулини, варто звернути увагу на те, чи не пересохли вони. А в іншому вирощування іфейона зовсім нескладне. Головне — забезпечити майже сухий прохолодний період спокою, а також правильні поливи і підживлення в період активного росту.
Освітлення для іфейона
Цій дрібноцибулинній потрібно забезпечити найінтенсивніше, але розсіяне освітлення. Будь-яке притінення призведе до вилягання листя. Оптимальне місце для іфейона — південне підвіконня.
У період, коли рослина скидає листя, її можна утримувати навіть у найтемніших місцях.
Комфортний температурний режим
Іфейон прекрасно мириться з будь-якими кімнатними показниками температур у період активного розвитку і цвітіння, але спеки не любить. Оптимальне значення — від 20 до 23 градусів тепла. У період спокою іфейон воліє перебувати в прохолоді, при температурах від 10 до 15 градусів. Якщо можливості опустити температури немає, рослину ставлять у повний затінок і таке місце, в якому температура падає хоча б на кілька градусів. Назад на яскраве світло і в тепло іфейони виносять тільки з першими ознаками їхнього росту.
Ця рослина не боїться протягів і вітру, на відкритому повітрі немає потреби шукати захищені затишні місця. Літо рослина може провести на балконі або в саду.
Поливи іфейона і вологість повітря
Як і більшість цибулинних, іфейон любить стримані поливи. Перезволоження ґрунту не менш небезпечне, ніж повна посуха. Рослину поливають часто, але не рясно, даючи ґрунту просихати нагорі між цими процедурами.
Поливи майже припиняють, як тільки кімнатні іфейони відцвітають і в них починає жовтіти листя (але саме листя не прибирають до повного всихання). На періоді спокою проводять мінімальні дуже легкі поливи, які лише не дають цибулинам пересохнути. Зворотне відновлення поливів проводять повільно, поступово їх збільшуючи в міру зростання нових пагонів.
До унікальних рис іфейона можна сміливо зараховувати нечутливість до складу і жорсткості води. Ця цибулинна не проти поливу і відстояною, і жорсткою водою, оскільки вона позитивно реагує на надлишок кальцію. А ось температура води значення має: іфейон не виносить холодної води, віддає перевагу воді, яка на кілька градусів тепліша за повітря в кімнаті.
Будь-яких заходів щодо підвищення вологості повітря іфейон потребує тільки в одному випадку — за спекотної погоди. Якщо температура підвищується до показників вище 22 градусів, рослину краще частіше обприскувати, використовуючи м’яку теплу воду.
Підживлення для кімнатного іфейона
Добрива для іфейонів вносять з моменту початку активного росту до початку цвітіння. Після розпускання перших квіток підживлення припиняють, продовження внесення добрив у цей період може позначитися на фазі спокою і призвести до відсутності цвітіння в майбутньому році. Зазвичай добрива вносять з частотою 1 раз на 2 тижні, мінімальна кількість підживлень до цвітіння — три. Для іфейонів можна використовувати як універсальні добрива для кімнатних рослин, так і спеціальні добрива для цибулинних або квітучих рослин.
Обрізка листя іфейона
У іфейона, як і будь-якого цибулинного, не варто поспішати з обрізанням листя. Коли воно жовтіє, рослина продовжує «запасатися» поживними речовинами. І рання обрізка призведе до порушення процесу визрівання цибулин. Тому в іфейона листя зрізають тільки тоді, коли воно висохне. А ось квітконоси можна знімати відразу після відцвітання.
Пересадка іфейона і субстрат
Іфейону, як і всім схильним розростатися і формувати цілі колонії цибулинним, не потрібна часта пересадка. Цю дрібноцибулинну пересаджують тільки тоді, коли в горщику не залишається простору — орієнтовно 1 раз на 2-3 роки. Пересадку іфейона краще проводити наприкінці періоду спокою, перед початком росту (відповідно, не на початку весни або наприкінці зими, а на початку осені або серпні за класичних термінів цвітіння). Але можна пересаджувати і відразу після скидання листя. Щойно придбані цибулини не зберігають, а відразу ж висаджують у субстрат.
Для іфейона оптимальною вважається суміш на основі листової землі, в яку додали торф і компост (співвідношення — 2:1:1). Підійде будь-який універсальний субстрат або спеціальна ґрунтосуміш для цибулинних.
Іфейони ніколи не висаджують по одній цибулинці. Рослини розміщують у горщику як мінімум по 3-5 шт. Дрібні цибулини рослини не залишають на поверхні, а заглиблюють у ґрунт на глибину в 4-5 см. На дно контейнерів закладають дренаж висотою щонайменше 6 см. Протягом місяця після посадки проводять дуже помірні, легкі поливи. Повноцінні процедури відновлюють тільки з появою ознак росту.
Захворювання і шкідники іфейона
Іфейони бояться тільки гнилей і кореневих кліщів, які найчастіше потрапляють у субстрат разом із зараженими цибулинками. За ознак загнивання цибулин потрібно відразу скорегувати догляд, у крайньому разі — провести тривале пересушування ґрунту, перевести рослини на період спокою й екстрено пересадити. На спеці на рослинах можуть з’явитися павутинні кліщі, але, якщо своєчасно вжити заходів компенсації у вигляді обприскування. Проблем не виникне.
Розмноження іфейона
Завдяки утворенню величезного числа діток, іфейон дозволяє легко збільшити колекцію. Гнізда, що розрослися, і колонії досить поділити після відмирання листя або під час пересаджування, давши трошки підсохнути цибулинкам у теплі й посадивши в новий горщик невеликими групками.
Можна отримати іфейон і з насіння. Їх висівають у легкий субстрат, не надто заглиблюючи. Під склом або плівкою, при яскравому освітленні і температурі повітря близько 20 градусів рослини дають сходи приблизно через 3 тижні. Дорощування вимагає акуратних поливів і дворазового пікірування. Сіянці зацвітуть на третій рік.
Вирощування іфейона у відкритому ґрунті
Іфейон можна вирощувати і як садову цибулинну рослину для прикраси квітників, рокаріїв та альпінаріїв. У відкритому ґрунті купівлю цибулин (і їх негайну посадку) проводять у серпні.
На зиму рослини в середній смузі потрібно вкривати коробками, сухим листям, нетканими матеріалами. У відкритому ґрунті іфейон висаджують на глибину 3-4 см, з відстанню між цибулинами 10 см.
Умови для вирощування іфейона в саду багато в чому аналогічні кімнатним, але не зовсім. Рослина добре себе почуває на будь-яких легких дренованих ґрунтах, особливо в альпінаріях і рокаріях. Але ось освітлення може бути як сонячним або розсіяно-яскравим, так і напівтінистим.